Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя

    Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.

   Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

   До заяви додаються:

1. копія свідоцтва про шлюб;
2. копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;
3. висновок про стан здоров’я заявника;
4. довідка про наявність чи відсутність судимості;
5. копія свідоцтва про народження дитини;
6. письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріально, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).

   Служба у справах дітей протягом 10 робочих дітей після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов заявника, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

    Примітка:

   Усиновлення дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянами України та постійно проживають на території України, здійснюється за місцем проживання дитини.

   Для усиновлення дитини -громадянина України, яка проживає за її межами, те з подружжя, хто її бажає усиновити, звертається із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини.

До заяви додаються:

1. копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
2. копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;
3. висновок про стан здоров’я заявника;
4. довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
5. висновок компетентного органу країни проживання, що підтверджує можливість заявників бути усиновлювачем. У висновку зазначаєтьcя адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
6. копія свідоцтва про народження дитини;
7. письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріально, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).

   Консульська установа на підставі поданих документів розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини та готує відповідний висновок. Для отримання дозволу Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини на усиновлення дитини, необхідно подати вищевказані документи разом з висновком консульської установи про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

   Документи оформляються у країні проживання кандидатів в усиновлювачі, і подаються разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку, Державному департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.